ІПК від 01.10.2025№ 5250/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК
Дотримання граничного строку розрахунків у ЗЕД підтверджується вичерпним переліком документів, який не може бути розширеним.
Податківці висловили позицію, що перелік документів, які є підставою для завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених граничних строків розрахунків у разі імпорту товарів, є вичерпним і не може тлумачитися розширено.
Так, у ІПК наголошено, що для цілей контролю за строками надходження товару в Україну при імпорті завершенням операції з імпорту товарів є дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставлянням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних документах та товаро-транспортних документах але при обов’язковій наявності оформленої МД типу ІМ 40 «Імпорт» (ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ- 76 «Знищення або руйнування»).
Як висновок, податківці зазначили, що якщо на момент проведення документальної перевірки у імпортера будуть наявні лише товаросупровідні або товарно-транспортні документи із зазначенням дати перетину (ввезена) товарами митного кордону України, але при відсутності належним чином оформленої МД типу ІМ 40 (ІМ-41, ІМ-51, ІМ-72, ІМ-75, ІМ-76) після закінчення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, до імпортера повинна застосовуватися відповідальність за порушення граничних строків розрахунків.
При цьому також було зазначено, що МД іншого типу, ніж перелічено вище (наприклад, МД ІМ 74 «Митний склад») не є підставою для завершення контролю за строками розрахунків, оскільки вона не згадується у вичерпному переліку документів, які підтверджують факти ввезення товару в Україну.
ІПК № 5251/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 01.10.2025
Невиключна ліцензія від Microsoft – послуга для цілей ПДВ.
У ІПК зазначається, що у разі, якщо компанія – резидент України отримує від нерезидента Microsoft права (обмежені невиключні права) на використання ліцензії з правом подальшого розповсюдження (перепродажу) третім особам на митній території України продукту компанії Microsoft, то платіж нерезиденту за використання такої ліцензії не підпадає під визначення «роялті» у розумінні 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.
Для цілей оподаткування ПДВ така операція буде розцінюватися як операція з постачання послуг. Така операція має бути відображена платником податку – отримувачем таких послуг у декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата першої події (дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплати послуг, що підлягають постачанню, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом) незалежно від дати, якою складено рахунок нерезидентом.
ІПК № 5264/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 01.10.2025
Резидент ДІЯ-СІТІ не подає проміжну фінансову звітність.
У відповідь на питання платника щодо необхідності подання проміжної фінансової звітності (Форми №1 та № 2) податківці роз’яснили, що якщо платник податку набув статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, то такий платник податку переходить на річний звітний період і подає річну фінансову звітність разом із Податковою декларацією з податку на прибуток за звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
ІПК № 5265/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК від 01.10.2025
Імпортний ПДВ враховується у складі податкового кредиту комітента (власника та отримувача товару згідно МД), а не комісіонера.
Податківці відзначили, що право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, має лише власник таких товарів – комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару. Суми ПДВ, сплачені до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, враховуються у комітента при обрахунку його реєстраційної суми в СЕА ПДВ, за умови належним чином оформленої митної декларації. Суми ПДВ, сплачені до бюджету при ввезенні комісіонером на митну територію України товарів згідно з договором комісії, не підлягають відображенню у складі податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ такого комісіонера.
ІПК № 5277/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 01.10.2025
Щодо умов звільнення від ПДВ постачань у рамках проекту міжнародної технічної допомоги (МТД)
В ІПК наголошено, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.
За умови дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого міжнародними договорами, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання постачальниками – платниками ПДВ товарів/послуг Товариству у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ.
Інформаційним підтвердженням придбання таких товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання ним Інформаційного підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.
Подання додаткових документів до ДПС для отримання підстав для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, нормами ПКУ та Порядком № 153 не передбачено.
ІПК № 5278/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 01.10.2025
Основні засоби(ОЗ)/товари знищені війною: для підтвердження права платника не нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ сертифікат ТПП не є єдиним обов’язковим документом для підтвердження факту знищення/руйнування ОЗ, однак щодо товарів він є обов’язковим.
Щодо основних засобів, у ІПК роз’яснено, що з метою підтвердження правомірності застосування положень абзацу другого пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ та відсутності підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (у тому числі згідно з пунктом 198.5. статті 198 розділу V ПКУ) у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів, у тому числі внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, платник може застосовувати перелік документів, визначений в Узагальнюючій податковій консультації (УПК) № 673, в залежності від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування. Тобто, сертифікат ТПП є одним із можливих перелічених документів, але не обов’язковим. При цьому податківці наголосили, що положення УПК № 673 не застосовуються до операцій, що визначені у таких абзацах пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Щодо товарів ІПК роз’яснює, що норми абзаців першого та другого пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. Наявність сертифіката, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, є обов’язковим для цілей застосування абзаців першого та другого пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (та ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ), коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України.
